Головне управління ДФС у Київській області, в межах компетенції та згідно з нормами чинного законодавства, розглянуло Ваше звернення, щодо надання податкової консультації з питань обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в разі наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості, та повідомляє наступне.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Питання відносно оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки регулюються статтею 266 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ). Зокрема, платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПКУ – є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об'єктом оподаткування згідно підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПКУ - є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Згідно з підпунктами 14.1.129 та 14.1.129¹ пункту 14.1 статті 14 ПКУ об'єкти житлової нерухомості – це будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки, а об'єкти нежитлової нерухомості – будівлі, приміщення, що не віднесені законодавством до житлового фонду.
Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток, що визначено підпунктом 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПКУ.
Підпунктами 266.3.2 та 266.3.3 пункту 266.3 статті 266 ПКУ визначено, що база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності, а база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт.
Одночасно із цим, пунктом 266.4 статті 266 ПКУ визначено пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Так, відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПКУ, база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.
Слід зазначити, що згідно з підпунктом 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 ПКУ, пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб не надаються на:
- об'єкт/об'єкти оподаткування, якщо площа такого/таких об'єкта/об'єктів перевищує п'ятикратний розмір неоподатковуваної площі, затвердженої рішенням органів місцевого самоврядування;
- об'єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).
Пунктом 266.7 статті 266 ПКУ визначено порядок обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Зокрема, згідно підпункту «б» підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПКУ, за наявності у власності платника податку – фізичної особи більше одного об'єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПКУ та відповідної ставки податку, яка встановлюється відповідно до підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПКУ.
Тобто, в разі наявності у власності платника податку – фізичної особи одразу декількох квартир (більше однієї), в тому числі їх часток, зазначене зменшення буде застосовуватись відповідно до підпункту «а» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПКУ з урахуванням обмежень визначених підпунктом 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 ПКУ.
З огляду на вищевикладене слід зауважити, що норми підпункту «б» підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПКУ не розповсюджуються на порядок обчислення суми податку для юридичних осіб.
Підпунктом «г» підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПКУ визначено, що сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПКУ, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об'єктів житлової нерухомості.
Значення понять, які вживаються в ПКУ визначені статтею 14 ПКУ.
Разом з тим, пунктом 5.3 статті 5 ПКУ встановлено, що інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Однак, в разі якщо поняття «питомої ваги» не визначається ПКУ та іншими законами України, пропонуємо розглядати його як відносну частку окремих елементів (у відсотках) у загальній сумі всіх її складових.
Таким чином, норма підпункту «г» підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПКУ, в разі розрахунку суми податку відповідно до підпункту «б» підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПКУ, буде застосовуватись наступним чином. Наприклад, розрахована сума податку складає 1705,20 гривень та обчислена виходячи з того, що платник податку має у власності дві квартири загальними площами 100 квадратних метрів кожна, то виходячи з того, що питома вага загальної площі таких об’єктів нерухомості буде дорівнювати 50 % для кожного, - суми податку, які підлягатимуть сплаті до бюджету (бюджетів) будуть дорівнювати по 852,60 гривень за кожен з таких об’єктів.
У відповідності до підпункту «ґ» підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПКУ, за наявності у власності платника податку об'єкта (об'єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» - «г» підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПКУ, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об'єкт житлової нерухомості (його частку).
Тобто, норма ПКУ відносно збільшення на 25000 гривень суми податку, розрахованої відповідно до підпунктів «а» - «г» підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПКУ застосовується окремо до кожного з зазначених об’єктів житлової нерухомості, а саме – квартири (квартир), у тому числі її (їх) частки, загальна площа якої (яких) перевищує 300 квадратних метрів та/або житлового будинку (житлових будинків), у тому числі його (їх) частки, загальна площа якого (яких) перевищує 500 квадратних метрів.
Так, в разі наявності у власності платника податку (фізичної чи юридичної особи) десятків квартир, у тому числі їх часток, норма підпункту «ґ» підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПКУ буде застосовуватись окремо до кожної з таких квартир, загальна площа якої (яких) перевищує 300 квадратних метрів.
Додатково інформуємо Вас, що для платників податків на базі Інформаційно-довідкового центру Державної Фіскальної служби України працює Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (ЗІР), за допомогою якого можна отримати роз'яснення з питань податкового і валютного законодавства. Центр працює щоденно з 8-00 до 20-00 години, крім суботи та неділі. Дзвінки безкоштовні, приймаються зі стаціонарних телефонів за єдиним багатоканальним телефонним номером 0-800-501-007.
Відповідно до підпункту 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 ПКУ податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.
Згідно зі статтею 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
При цьому, листи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, вони мають роз'яснювальний, інформаційний характер і не встановлюють правових норм.
Заступник начальника О.М. Форосенко