Головне Управління Державної фіскальної служби у Київській області розглянуло лист ТОВ.
За результатами розгляду листа ТОВ, з урахуванням вимог ст.52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Податковий кодекс), ГУ ДФС у Київській області в межах своєї компетенції повідомляє наступне.
Правові засади позики визначені статтями 1046-1053 Цивільного кодексу України від 16січня 2003 року № 435-ІV із змінами та доповненнями (далі – Цивільний кодекс України).
Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (стаття 1047 Цивільного кодексу).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Підпунктом 2.2 пункту 2 статті 1048 Цивільного кодексу України договір позики вважається безпроцентним, якщо позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.
Слід зазначити що, у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Податкового кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Податкового кодексу (пункт 5.2 статті 5 Податкового кодексу).
Відповідно до підпункту 14.1.267 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу позика - грошові кошти, що надаються резидентами, які є фінансовими установами, або нерезидентами, крім нерезидентів, які мають офшорний статус, позичальнику на визначений строк із зобов'язанням їх повернення та сплатою процентів за користування сумою позики;
Відповідно до підпункту 14.1.97 пункту 14.1 статті14 Податкового кодексу лізингова (орендна) операція - господарська операція (крім операцій з фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних засобів у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за плату та на визначений строк.
Об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання (в тому числі безоплатного) товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Податкового кодексу, у тому числі операції з передачі об′єкта фінансового лізінгу в користування лізингоотримувачу/орендарю (підпункти «а», «б» пункту185.1 статті 185 Податкового кодексу)
Відповідно до пункту 186.4 статті 186 розділу V Податкового кодексу місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 цієї статті.
Згідно з підпунктом „ґ” пункту186.3 статті 186 Податкового кодексу місцем постачання послуг з надання в оренду (лізинг) рухомого майна, крім транспортних засобів та банківських сейфів, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.
Таким чином, місцем постачання послуг з оренди транспортних засобів (залізничного, морського, річкового, автомобільного, авіаційного та трубопровідного) є місце реєстрації постачальника таких послуг.
Відповідно до пункту 187.3 статті 187 Податкового кодексу, у разі постачання товарів за договорами позики (оренди), умови яких передбачають сплату (нарахування) відсотків, датою збільшення податкових зобов’язань у частині таких відсотків вважається дата їх нарахування згідно з умовами відповідного договору.
Водночас надання послуг із оренди майна за договором оренди (лізінгу, позики) є операцією з постачання послуг, яка є об'єктом оподаткування ПДВ та оподатковується за ставкою 20 відсотків.
Операції з безоплатної передачі товарів/послуг платником згідно зі статтею 185 Кодексу є об'єктом оподаткування ПДВ.
Разом з цим відповідно до пункту 188.1 статті 188 Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).
При цьому слід враховувати положення частини 4 статті 632 Цивільного кодексу, відповідно до якої якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
У свою чергу, підпунктом 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу встановлено, що звичайна ціна – ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не передбачено нормами ПКУ. Якщо не доведено зворотнє, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 Податкового кодексу.
Заступник начальника
ГУ ДФС в Київській області О.М.Форосенко