Легалізація заробітної плати – соціальна захищеність громадян на «гарячій лінії» в Переяславі

опубліковано 19 листопада 2021 о 13:03 Розділ: Місцеві новини

Нещодавно в Переяславській ДПІ ГУ ДПС у Київській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» за участі заступниці начальника ДПІ Наталії Ведєрнікової на тему : «Легалізація заробітної плати – соціальна захищеність громадян».

Наталія Ведєрнікова проінформувала, що стаття 43 Конституції України гарантує кожному громадянину право заробляти собі на життя працею та отримувати за це винагороду у вигляді заробітної плати, не нижчої від визначеної законом. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання.

Законом України “Про державний бюджет України на 2021 рік” встановлено розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2021 року – 6000 грн., з якої повинні бути сплачені усі податки та єдиний соціальний внесок. А це означає, що розмір зарплати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної зарплати. Якщо працівнику нараховано заробітну плату меншу мінімальної та здійснено нарахування єдиного соціального внеску із суми різниці між мінімальною заробітною платою та фактично нарахованою, страховий стаж для обчислення пенсії розраховуватиметься з врахуванням сплати внеску від фактично нарахованої (заробленої працівником) заробітної плати.

Підприємства, установи, організації та громадяни – суб’єкти підприємницької діяльності, при виплаті заробітної плати повинні дотримуватись чинного законодавства, нести відповідальність за навмисне ухилення від сплати податків і порушення норм законодавства щодо виплати заробітної плати.

Чимало роботодавців ігнорують гарантований рівень мінімальної заробітної плати і, бажаючи уникнути зайвих, на їхню думку, витрат, видають працівникам зарплату в “конвертах”. Погодившись на одержання зарплати в “конвертах”, громадяни України свідомо обкрадають самі себе. Бо лише офіційно оформлений найманий працівник може відчувати себе соціально захищеним. Усна домовленість жодним чином не фіксується юридично, роботодавець сплачує стільки, скільки вважає за потрібне і доти, поки вважає за потрібне. Працівник не має жодних доказів на підтвердження дійсного розміру своєї заробітної плати та трудового стажу. Такі явища, як зарплата в “конвертах” та робота без оформлення трудових відносин, мають глибокі корені й руйнують суспільство зсередини, позбавляючи майбутнього тих, хто отримує неофіційну заробітну плату.

Легалізація заробітної плати актуальна з двох причин:

–  збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів, в т.ч. до Пенсійного фонду України;

– соціальні гарантії для найманих працівників, розмір яких залежить від тривалості страхового стажу.

Працівник, який отримує зарплату в “конверті” офіційно вважається непрацюючим. Йому не зараховується страховий стаж, а відповідно:

– він не буде одержувати пенсію по віку;

– його можуть звільнити в будь-який час, без жодних компенсацій.

– у нього немає права на відпустку, права на оплату лікарняних та допомогу по безробіттю, права не працювати у вихідний та святковий день, права на охорону праці, права на соціальне страхування.

Здебільшого проблемним питанням щодо легалізації заробітної плати виникає у суб’єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб, тобто підприємець, частково приховуючи виручку від реалізації товарів, робіт, послуг, виплачує доходи найманим працівникам, які не обліковані в бухгалтерських документах, а також використовує працю найманих працівників, офіційно не зареєстрованих як наймані особи. Найнижчий рівень заробітної плати на недотримання керівниками мінімальних гарантій є в галузі сільського господарства, торгівля та супутніх послугах.

В зв’язку з вищевикладеним, ГУ ДПС у Київській області звертається до осіб, які мають намір працевлаштуватися або вже працевлаштовані у приватних підприємців, вимагайте від них укладання з вами трудової угоди! І навіть, коли вам надали таку трудову угоду, запитайте чи зареєстрували вас у Пенсійному фонді та чи перераховують за вас єдиний соціальний внесок.

Відповідно до нині діючого пенсійного законодавства,  встановлена пряма залежність розмірів пенсій від страхового стажу та заробітку, з якого фактично сплачені страхові внески до Пенсійного фонду. Тобто у страховий стаж при виході на пенсію враховуються тільки ті періоди, у яких відбувалось нарахування та за які повністю сплачені страхові внески із заробітної плати у сумі не меншій мінімального страхового внеску, зарахування страхового стажу здійснюється пропорційно сплаченим страховим внескам. Бувають ситуації, коли людям за рік роботи зараховується менше місяця страхового стажу. А низька заробітна плата дає низький коефіцієнт заробітку, який враховується при обчисленні пенсії.. Якщо з якихось причин роботодавець не сплачує внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за своїх найманих працівників (причиною може бути і виплата заробітної плати в “конвертах” без сплати страхових внесків, і нарощування заборгованості як з виплати заробітної плати, так і зі сплати страхових внесків), то періоди, за які не сплачені внески, “випадають” із страхового стажу найманого працівника та не включаються в заробіток для розрахунку розміру пенсії.

На всі питання платників було надано ґрунтовні відповіді.

Переяславська ДПІ ГУ ДПС у Київській області