Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку регламентуються Законом України від 8 липня 2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі – Закон №2464).
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції (штрафні санкції, пені) передбачені Закону України №2464-VI, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність (частини 11, 12 ст. 9 Закону України № 2464).
Слід зауважити, строк давності щодо нарахування та стягнення сум недоїмки, штрафів та пені не застосовується.
Заходи примусового стягнення до фізичної особи здійснюються на підставі вимог ст. 25 Закону № 2464 та Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 № 449.
Податкові органи, надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:
- дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску податковим органом;
- платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;
- платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
Факт оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) не є підставою для виведення боргу (недоїмки) по єдиному внеску із інтегрованої картки платника податків.
Боржникам з єдиного внеску слід пам’ятати, що одним із джерел погашення боргів перед державою є особисте майно такої особи, а це ставить під загрозу добробут власної сім’ї. Крім цього, до такого боржника можуть застосовуватись заходи тимчасових обмежень у праві виїзду за межі країни.