Гаряча лінія на Бучанщині

опубліковано 18 лютого 2022 о 12:41 Розділ: Місцеві новини

Нещодавно у Бучанському відділі  камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Київській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія»  на тему: «Новації податкового законодавства, які передбачені Законом України від 30.11.2021 № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень.» Актуальні питання оподаткування ПДВ операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам».

На запитання платників відповідав начальник відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Київській області Сергій Береговий

Кожен, хто зателефонував, отримав вичерпну відповідь на поставлені питання. Надаємо відповіді на найбільш актуальні.

Запитання: Які терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, розрахунків коригування до податкових накладних?

Відповідь: Законом № 1914 пункт 192.1 статті 192 ПКУ після абзацу першого доповнено новим абзацом, яким передбачено, що розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Таким чином, встановлено чіткі терміни для реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування – 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої він складений.

Отже, як безпосередньо податкова накладна, так і розрахунок коригування до неї, можуть бути зареєстровані в ЄРПН не пізніше 1095 календарних днів з дати складання такої податкової накладної. При цьому слід враховувати, що розрахунок коригування може бути зареєстрований в ЄРПН виключно до зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної.

Запитання: Які терміни формування податкового кредиту?

Відповідь: Законом № 1914 внесено зміни до абзаців четвертого-шостого пункту 198.6 статті 198 ПКУ, згідно з якими термін, протягом якого покупець може включити до податкового кредиту суми ПДВ, не віднесені до податкового кредиту у звітному періоді, в якому виникло право на включення таких сум до податкового кредиту, зменшено з 1095 календарних днів до 365 календарних днів з дати складання податкової накладної / розрахунку коригування. При цьому у разі зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН такий термін (365 днів) переривається на період такого зупинення (пункт 198.6 статті 198 ПКУ доповнено абзацом відповідного змісту).

В той же час якщо у платника податку на дату набрання чинності Законом № 1914 наявні податкові накладні / розрахунки коригування за придбаними товарами/послугами, з дати складання яких не минуло 1095 днів та суми ПДВ за якими не включені до податкового кредиту, то такі суми ПДВ можуть бути віднесені  до податкового кредиту на підставі таких податкових накладних / розрахунків коригування, зареєстрованих в ЄРПН, протягом 365 календарних днів з дати набрання чинності Законом № 1914, але не пізніше 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних / розрахунків коригування (пункт 80 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку за податковими накладними/розрахунками коригування, зареєстрованими в ЄРПН, які не включені до податкового кредиту через відсутність оплати (компенсації вартості) товарів/послуг, можуть включити до податкового кредиту у звітному періоді, в якому відбулася оплата (компенсація вартості) товарів/послуг, але не більше ніж через 60 календарних днів з дати такої оплати (незалежно від того, який термін пройшов з дати складання такої податкової накладної).

Запитання: Яким чином виправити помилку в обсягах постачання, допущену у розрахунку коригування до податкової накладної, складеному за результатами перерахунку, передбаченого п. 199.5 ПКУ, та відповідно відкоригувати податкові зобов’язання з ПДВ, нараховані за результатами такого перерахунку?

Відповідь: Платник податку складає розрахунок коригування до податкової накладної, до якої вже складався розрахунок коригування, з урахуванням показників попереднього розрахунку коригування.

У такому розрахунку коригування вказуються дата та номер податкової накладної, до якої вносяться зміни.

У клітинках номера податкової накладної, що не заповнюються, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються.

У розділі Б табличної частини розрахунку коригування у випадку збільшення (зменшення) суми обсягів постачання у першому рядку зазначаються зі знаком «-» (обнуляються) показники податкової накладної, яка коригується.

При цьому у графі 1 вказується номер за порядком рядка такої податкової накладної, який коригується. Другим рядком зазначаються виправлені показники, при цьому у графі 1 вказується новий черговий порядковий номер рядка, якого не було у податковій накладній, що коригується.

У графі 2.1 розрахунку коригування у всіх рядках, які заповнюються у зв’язку з таким коригуванням, зазначається код причини коригування 202 «Коригування зведеної податкової накладної, складеної відповідно до п. 199.1 ст. 199 ПКУ».

Результати такого перерахунку (коригування сум податкових зобов’язань) відображаються у податковій декларації з ПДВ (далі – декларація) за останній податковий період року, якщо таке коригування проведено до граничного терміну подання декларації, або шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за останній податковий період року

Запитання: Як здійснити реєстрацію як платника ПДВ особи-нерезидента, який постачає електронні послуги фізичним особам?

Відповідь: Відповідно до п 208^-1.2 статті 208^-1 Податкового кодексу України, реєстрація як платника податку особи-нерезидента, який постачає електронні послуги фізичним особам, місце постачання яких розташовано на митній території України, здійснюється на підставі заяви про реєстрацію як платника податку такої особи-нерезидента.

Особа-нерезидент зобов’язана подати заяву про реєстрацію як платника податку, якщо за результатами попереднього календарного року загальна сума від здійснення нею операцій з постачання фізичним особам електронних послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, сукупно перевищує суму, еквівалентну 1000000 гривень, яка обчислюється за офіційним курсом валюти України до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на 0 годин 1 січня відповідного року. Така заява подається до 31 березня включно відповідного календарного року, наступного за роком, у якому така особа-нерезидент досягла передбаченого у цьому пункті обсягу.

Особа-нерезидент, яка не досягла передбаченого у цьому пункті обсягу, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, може подати заяву про реєстрацію як платника податку не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку звітного (податкового) періоду, з якого така особа-нерезидент вважатиметься платником податку.

Заява про реєстрацію як платника податку разом із копіями витягу з відповідного бізнес-реєстру (торговельного, банківського або іншого реєстру, в якому фіксується факт державної реєстрації компанії, організації), виданого в країні реєстрації такої особи-нерезидента, та документа, що підтверджує присвоєння ідентифікаційного (реєстраційного, облікового) номера (коду) нерезидента в країні його реєстрації, якщо у витягу з відповідного бізнес-реєстру не зазначені відомості про такий номер (код), подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги, шляхом електронної ідентифікації.

Бучанський відділ камеральних перевірок