Умови для звільнення від оподаткування доходів (прибутку) контрольованих іноземних компаній (КІК)

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що ДПС України листом від 26.08.2021 №19398/7/99-00-21-02-02-07 повідомляє, що Міністерство фінансів України листом від 09.08.2021 № 11210-09-62/24813 надало роз’яснення щодо застосування норми податкового законодавства, визначеної п. 39².4.1 п. 39².4 ст.39²    Податкового кодексу України  (далі – ПКУ), якою встановлюються умови для звільнення від оподаткування доходів (прибутку) контрольованих іноземних компаній.  

У листі Міністерства фінансів України зазначено, що відповідно до абз. 1-5 п.п.39².4.1 п. 39².4 ст.39² ПКУ, норми якого будуть застосовуватись з 01.01.2022, скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії (далі – КІК) не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу, не є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи у разі додержання таких умов:

а) між Україною та іноземною юрисдикцією місцезнаходження (реєстрації) КІК є чинний договір про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією та

б) виконується будь-яка з таких умов:

КІК фактично сплачує податок на прибуток за ефективною ставкою, що є не меншою за базову (основну) ставку податку на прибуток підприємств в Україні, визначену пунктом 136.1 статті 136 ПКУ, або є меншою за таку ставку не більше ніж на п’ять відсоткових пунктів, або частка пасивних доходів КІК становить не більше 50 відсотків загальної суми доходів КІК із всіх джерел.

Отже, однією з обов’язкових умов щодо невключення скоригованого прибутку КІК до бази оподаткування контролюючої особи є наявність між Україною та юрисдикцією КІК чинного договору про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією.

Щодо питання стосовно того, чи є договором про обмін інформацією для цілей вищезазначеної норми ПКУ Конвенція про взаємну адміністративну допомогу у податкових справах, яку ратифіковано Законом України від 17 грудня 2008 року № 677-VII (далі - Конвенція), зі змінами, внесеними відповідним Протоколом, ратифікованим Законом України від 11 січня 2013 року № 21-VII, слід зауважити таке.

Відповідно до положень статті 1 Глави І Конвенції сторони надають одна одній адміністративну допомогу, яка передбачає обмін інформацією. При цьому у Конвенції є окремий розділ «Обмін інформацією» (розділ І глави ІІІ), відповідно до пункту 1 статті 4 якого сторони здійснюють обмін будь-якою інформацією, яка може бути доречною для виконання чи застосування внутрішнього законодавства, яке стосується податків, передбачених цією Конвенцією.

В свою чергу, відповідно до статті 5 розділу І Глави ІІІ Конвенції на прохання запитуючої держави запитувана держава надає запитуючій державі будь-яку інформацію, що згадується в статті 4 та стосується конкретних осіб чи операцій. Якщо інформації, яка міститься в податкових досьє запитуваної держави, недостатньо для задоволення цією державою прохання про надання інформації, ця держава вживає всіх відповідних заходів для надання запитуючій державі запитуваної інформації.

Як передбачено пунктом 1 статті 27 Глави VI Конвенції можливості надання допомоги, передбачені цією Конвенцією, не обмежують можливостей і самі не обмежуються можливостями, передбаченими в існуючих або майбутніх міжнародних угодах чи інших домовленостях, укладених між відповідними сторонами, чи в інших документах, що стосуються співробітництва в податкових справах.

Враховуючи зазначене, Конвенцію можна вважати чинним договором про обмін податковою інформацією для цілей застосування вимог підпункту 39².4.1 пункту 39².4 статті 39² Кодексу.