Земельний пай передано в емфітевзис: хто сплачує земельний податок?

Головне управління ДПС у Київській області, опубліковано 29 червня 2026 о 14:38 Розділ: Новини

Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу платників, що відповідно до підпункту 269.1.1 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та постійні землекористувачі.

За договором емфітевзису право власності на земельну ділянку не переходить до іншої особи. Власник лише надає право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Отже, власник земельної ділянки залишається платником земельного податку.

Що таке емфітевзис

Відповідно до статті 102¹ Земельного кодексу України та статті 395 Цивільного кодексу України емфітевзис є речовим правом користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Такий договір надає користувачу право обробляти землю та отримувати результати її використання, однак не змінює власника земельної ділянки.

Саме тому передача земельної ділянки в емфітевзис не впливає на статус платника земельного податку.

Чи застосовується пільга зі сплати земельного податку

Пунктом 281.3 статті 281 Податкового кодексу України передбачено, що власники земельних ділянок та земельних часток (паїв), які передали їх в оренду платнику єдиного податку четвертої групи, звільняються від сплати земельного податку на період дії такого договору.

Водночас ця норма поширюється виключно на орендні відносини.

Оскільки емфітевзис не є орендою, а належить до окремого виду речових прав на чуже майно, передача земельної ділянки в емфітевзис, навіть платнику єдиного податку четвертої групи, не надає власнику права на звільнення від земельного податку.

На що варто звернути увагу

Перед укладенням договору емфітевзису власнику земельної ділянки доцільно врахувати, що обов’язок зі сплати земельного податку залишається за ним протягом усього строку дії договору, якщо інше прямо не передбачено податковим законодавством.

Тому при визначенні економічної доцільності такого договору варто враховувати не лише розмір плати за користування земельною ділянкою, а й витрати, пов’язані зі сплатою земельного податку.