Торговельна марка є цінним нематеріальним активом, тому під час укладення договорів щодо її використання або відчуження важливо правильно визначити податкові наслідки. Насамперед це стосується оподаткування податком на додану вартість.
Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу, що торговельні марки (знаки для товарів і послуг) належать до об'єктів права інтелектуальної власності відповідно до статті 420 Цивільного кодексу України.
Водночас порядок оподаткування ПДВ залежить не від назви договору, а від того, які саме права передаються покупцю.
Якщо передається лише право користування торговельною маркою
Коли покупець отримує право використовувати торговельну марку без переходу права власності на неї, платежі за таке використання вважаються роялті. Відповідно до підпункту 196.1.6 пункту 196.1 статті 196 Податкового кодексу України виплата роялті у грошовій формі не є об'єктом оподаткування ПДВ.
Отже, якщо договір передбачає лише надання права користування торговельною маркою без її відчуження, ПДВ на такі платежі не нараховується.
Коли виникає об'єкт оподаткування ПДВ
Інша ситуація виникає, якщо майнові права інтелектуальної власності передаються у користування, володіння, розпорядження або у власність. У такому разі така операція розглядається як постачання товарів або послуг.
Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України операції з постачання товарів і послуг є об'єктом оподаткування ПДВ, якщо місце їх постачання знаходиться на митній території України.
Тому передача торговельної марки у власність або передача майнових прав на неї є об'єктом оподаткування ПДВ за умови виконання вимог податкового законодавства щодо місця постачання.
Більше роз’яснень з цього питання можна знайти у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДПС (ЗІР) за посиланням: