Фізичні особи – підприємці та інші суб’єкти господарювання за визначених умов можуть проводити розрахунки без РРО/ПРРО, використовуючи розрахункові книжки (РК) та книги обліку розрахункових операцій (КОРО).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 № 1336, така можливість передбачена для окремих видів торгівлі.
Зокрема, без РРО/ПРРО можуть працювати:
ФОП – платники єдиного податку другої – четвертої груп, які продають непродовольчі товари (крім підакцизних) у селах і селищах, за умови дотримання вимог законодавства.
Суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю через пересувні торговельні засоби: автомагазини, авторозвозки, автоцистерни, візки, лотки, столики тощо.
Які обмеження потрібно врахувати?
Для торгівлі непродовольчими товарами в селах і селищах граничний обсяг розрахункових операцій становить 167 мінімальних заробітних плат, установлених на 1 січня звітного року, на кожний пункт продажу товарів.
Для торгівлі через пересувну торговельну мережу граничний обсяг становить 500 тис. грн на одного суб’єкта господарювання.
Після перевищення відповідного ліміту суб’єкт господарювання повинен протягом одного місяця зареєструвати РРО та/або ПРРО і надалі проводити розрахунки з їх застосуванням.
Коли пільга не діє?
Можливість торгувати без РРО/ПРРО за правилами для сільської місцевості не поширюється на випадки, коли в торговельному об’єкті продають підакцизні товари, здійснюють дистанційну торгівлю, зокрема через Інтернет, або відповідна місцева рада ухвалила рішення про обов’язкове застосування РРО/ПРРО.
Крім того, відповідно до пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України, платник податків має повідомляти контролюючий орган про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, у встановленому порядку.
Головне управління ДПС у Київській області рекомендує суб’єктам господарювання перед початком торгівлі перевірити, чи відповідає їхня діяльність умовам застосування РК та КОРО без РРО/ПРРО, і контролювати обсяг розрахункових операцій.