За відсутності товаро-транспортної накладної (ТТН) витрати на автотранспортні послуги при визначенні об’єкта оподаткування не враховуютьсяРозділ: Новини

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що згідно з нормами Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами)).

Товарно-транспортна накладна є документом, який складається вантажовідправником для оформлення перевезень вантажів відповідно до укладеного договору і використовується для проведення остаточних розрахунків за надані послуги з перевезення вантажів. Оформлена товарно-транспортна накладна має бути у водія транспортного засобу під час здійснення перевезень вантажів за договором перевезення.

У бухгалтерському обліку визнання витрат у здійснюється відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» та Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 2 (МСБО 2) «Запаси», згідно яких витрати на транспортування запасів включаються до собівартості запасів.
Витрати, пов’язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема, витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов’язані з транспортуванням продукції відповідно до умов договору поставки включаються до витрат на збут.

Пунктом 1 ст. 9 Закону України №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Згідно Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 № 207, для водія юридичної або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, у наявності серед інших документів має бути товарно-транспортна накладна. Застосування вказаних форм первинного обліку всіма суб’єктами господарської діяльності незалежно від форм власності є обов’язковим.
Товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов’язкові реквізити.

Отже, у разі відсутності товарно-транспортної документації, яка підтверджує отримання послуг з перевезення вантажу, у тому числі товарно-транспортних накладних, які відносяться до первинних документів та на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, платник податків при визначенні фінансового результату до оподаткування відповідно до правил бухгалтерського обліку не має підстав для врахування вартості таких послуг при формуванні собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.