Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що згідно з пп. 14.1.114-2 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, МПЗ — це мінімальна сума податкового зобов’язання, яка розраховується щодо земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, що перебувають у власності або користуванні (зокрема в оренді чи на умовах емфітевзису). Особливості визначення МПЗ для платників податку на прибуток передбачені п. 141.9 ст. 141 ПКУ, а порядок розрахунку — у ст. 38¹ ПКУ.
Коли МПЗ не застосовується
Згідно з п. 38¹.2 ст. 38¹ ПКУ, МПЗ не визначається щодо:
· земельних ділянок, що використовуються дачними та садівничими кооперативами, а також земель, набутими їхніми членами в результаті приватизації;
· земель запасу;
· невитребуваних земельних часток (паїв), якими розпоряджаються органи місцевого самоврядування, крім тих, що передані в оренду;
· земель зон відчуження та обов’язкового відселення, які постраждали від Чорнобильської катастрофи;
· сільськогосподарських угідь, що належать фізичним особам та станом на 1 січня звітного року знаходилися в межах населених пунктів;
· земель, що перебувають у консервації, забруднені вибухонебезпечними предметами або щодо яких надані податкові пільги місцевими радами (на підставі заяв платників).
Крім того, у разі переходу права власності чи користування земельними ділянками протягом року МПЗ розподіляється між попереднім та новим власником або користувачем пропорційно періоду володіння (п. 38¹.4 ст. 38¹ ПКУ).
Особливі умови воєнного часу
Підпункт 69.15 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ звільняє від нарахування та сплати МПЗ за земельні ділянки, що розташовані на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Це правило застосовується як до фізичних, так і до юридичних осіб, а уточнення можна внести шляхом подання уточнюючої декларації.
Детальніше про це читайте у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДПС (ЗІР) за посиланням: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=42997