Лист ГУ ДФС у Київській області від 16.06.2016 №1027/14/10-36-13-04

Головне управління ДФС у Київській області, в межах компетенції та згідно з нормами чинного законодавства, розглянуло Ваше звернення щодо надання податкової консультації з питань практичного застосування норм податкового законодавства в частині справляння плати за землю, що діяли станом на 29.12.2012 року, та повідомляє наступне.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III (далі – ЗКУ), а справляння плати за землю – Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ).

Згідно зі статтею 206 ЗКУ використання землі в Україні є платним.

Статтею 116 ЗКУ визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, або за результатами аукціону.

Відповідно до статті 125 ЗКУ, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно статті 126 ЗКУ, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-ІV “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” (далі – Закон № 1952), який регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав. Зокрема, статтею 18 Закону № 1952 визначено порядок проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно, яким передбачена видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Згідно статей 269 та 270 ПКУ, платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Статтями 287 та 288 ПКУ визначено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.

Слід зазначити, що у відповідності до  статті 22 ЗКУ, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать зокрема сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Також, постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213 затверджено Методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів.

Зазначеною Методикою (згідно редакції станом на 29.12.2012 року) визначалось, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок здійснюється з метою визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також під час розроблення показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держземагентства за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує семи робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

Відповідно до підпункту 14.1.42 пункту 14.1 статті 14 ПКУ, сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону, – є даними державного земельного кадастру.

Згідно Закону України від 7 липня 2011 року № 3613-VI «Про Державний земельний кадастр», держателем Державного земельного кадастру є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

В запитуваному періоді, відповідно до Указу Президента України від 8 квітня 2011 року № 445/2011 «Про Державне агентство земельних ресурсів України», таким органом було Державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство України), яке в сою чергу є правонаступником Державного комітету України із земельних ресурсів (Держкомзему).

Відповідно до вимог ПКУ, що діяли станом на 29.12.2012 року, а саме пункту 288.5 статті 288 ПКУ, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII «Плата за землю» ПКУ.

Так, згідно пункту 272.1 статті 272 ПКУ, ставки податку за один гектар сільськогосподарських угідь встановлювались у відсотках від їх нормативної грошової оцінки у таких розмірах:

- для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,1;

- для багаторічних насаджень - 0,03.

З огляду на вищевикладене та враховуючи розрахункові параметри зазначені у Вашому зверненні із посиланням на Договір оренди землі для ведення фермерського господарства, що укладений між Згурівською РДА Київської області та гр. Явоном О.В. (зареєстрований у відділі Держкомзему у Згурівському районі від 29.12.2012 року за № 322190004003181), вважаємо, що визначена в такому Договорі  сума орендної плати за землю була розрахована вірно так як, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 39,1021 гектарів становить 835824,60 грн., тобто в зазначеному Договорі оренди землі вказана нормативно грошова оцінка всієї площі, а не  1 (одного)  гектара.

Додатково інформуємо Вас, що для платників податків на базі Інформаційно-довідкового центру Державної Фіскальної служби України працює Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (ЗІР), за допомогою якого можна отримати роз'яснення з питань податкового і валютного законодавства. Центр працює щоденно з 8-00 до 20-00 години, крім суботи та неділі. Дзвінки безкоштовні, приймаються зі стаціонарних телефонів за єдиним багатоканальним телефонним номером 0-800-501-007.

Відповідно до підпункту 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 ПКУ податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Слід зазначити, що згідно із статтею 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

При цьому, листи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, вони мають роз'яснювальний, інформаційний  характер і не встановлюють правових норм.

Заступник начальника                                                              А.В. Ліпінський