Наразі громадяни проводять сплату податку на нерухоме майно згідно отриманих податкових повідомлень – рішень.
В зв’язку з цим , Бориспільська ДПІ ГУ ДПС у Київській області інформує, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є місцевим податком у складі податку на майно. Особливістю місцевих податків є те, що вони запроваджуються рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних територіальних громад. Повноваження відповідних рад щодо місцевих податків та зборів визначені статтею 12 Податкового кодексу України.
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, нараховується у 2021 році фізичним особам – власникам нерухомості за 2020 рік.
Ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв.м бази оподаткування.
Зверніть увагу! Враховуючи, що мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2020 року становила 4 723,00 грн., то граничний розмір ставок для розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в 2021 році за звітний 2020 рік не повинен перевищувати 70,85 грн. за 1 кв.м бази оподаткування.
Зауважимо, що згідно з пунктом п. 12.3 Податкового кодексу України сільськими, селищними, міськими радами та радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, при прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів обов’язково визначаються об’єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов’язкові елементи, визначенні ст. 7 Податкового кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII Податкового кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.
Якщо в рішенні органу місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків та/або зборів, а також податкових пільг з їх сплати не визначено термін його дії, таке рішення є чинним до прийняття нового рішення.
У разі, якщо органи місцевого самоврядування у 2020 році не вносили зміни до рішення щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, то у 2021 році цей податок буде справлятись за ставками, що визначені у діючих попередніх рішеннях.
Зміна ставок місцевих податків та/або зборів, податкових пільги зі сплати місцевих податків і зборів потребує прийняття органом місцевого самоврядування нового рішення або внесення змін до діючого рішення.
Зверніть увагу! Підпунктом 12.3.3 статті 12 Податкового кодексу зобов’язано місцеві ради надавати в електронному вигляді копії відповідних рішень до місцевих органів ДПС, які в свою чергу надсилають їх до Державної податкової служби України.
З інформацією щодо ставок податків, зборів, встановлених кожним органом місцевого самоврядування в Україні, можна ознайомитись на офіційному веб-порталі ДПС України за посиланням в розрізі областей.
Для уточнення інформації щодо прийнятих рішень платникам доцільно також звернутись до відповідної ради, на території якої знаходиться об’єкт оподаткування.
Базою оподаткування для податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Зверніть увагу! Сума податку збільшується на 25,0 тис. грн. на рік за кожен об’єкт житлової нерухомості (його частку), за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку).
Важливо зазначити, що база оподаткування об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зменшується:
· для квартири/квартир незалежно від їх кількості — на 60 кв. метрів;
· для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості — на 120 кв. метрів;
· для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), — на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий звітний період (рік).
Зверніть увагу! Індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові або дачні будинки, які прийнято (введено) в експлуатацію, але право власності на які не оформлено (не зареєстровано) у встановленому законом порядку, не є об’єктом оподаткування.
Обов’язок щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, виникає у фізичних осіб протягом 60 календарних днів з моменту вручення відповідного повідомлення.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Податкове (податкові) повідомлення-рішення про сплату суми (сум) податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Якщо контролюючий орган не надіслав податкове повідомлення-рішення у визначений строк, платники податку звільняються від відповідальності за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання (підпункт 266.10.2 п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу).
У випадку прострочення сплати узгодженого податкового зобов’язання, передбачена відповідальність:
— при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
— при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Бориспільська ДПІ ГУ ДПС у Київській області