Про застосування програмних РРО йшлося під час проведення сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія» в Бородянській ДПІ

Про «Застосування РРО/ПРРО- все, що потрібно знати платникам. Переваги користування онлайн послугами» спілкувалися під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія», нещодавно проведеного в Бородянській ДПІ Головного управління ДПС у Київській області. На питання, пов’язані із запровадженням програмних РРО/ПРРО відповідала начальник Бородянської ДПІ Юлія Титенко.

До уваги найактуальніші із запитань та відповіді на них:

1. Як отримати сертифікат для програмного РРО в Україні?

•  Отримайте КЕП у ДПС (безкоштовно) за посиланням  https://cabinet.tax.gov.ua/login  або ж у будь-якого сертифікованого надавача електронних довірчих послуг;
• Встановіть на будь-який гаджет чи комп'ютер програму чи застосунок для проведення фіскалізації;
• Зареєструйте суб'єкт господарювання по формі № 20-ОПП;
• Зареєструйте касу та касира(для цього потрібно подати заяву форми №1 ПРРО (J/F 1316602);
• Введіть чи імпортуйте товари до ПРРО;
• Створюйте чеки за звичним сценарієм роботи фіскального реєстратора (відкриття дня, друкування нульового чека і т.д.)

2. Як виглядає на практиці робота з програмним РРО?

Налаштувати передачу даних між системами можна самостійно, дотримуючись алгоритму, відеоогляд якого є на офіційному сайті ВебЧек. Звертаємо увагу, при налаштуванні обміну, обов'язкового потрібно вказати номер реєстратора та ЕЦП касира. 

3. Хто може отримати безкоштовне програмне забезпечення від податкової служби?

Отримати програмне забезпечення від Державної податкової служби можуть усі користувачі безкоштовно та за власним бажанням. Уся актуальна інформація щодо запровадження програмних реєстраторів розрахункових операцій, а також форм електронних документів для них, які застосовуються користувачами для реєстрації/перереєстрації/скасування реєстрації ПРРО, розміщена на офіційному вебпорталі ДПС у банері «Програмні РРО»

4. Чи необхідно скасовувати апаратний РРО та реєструвати програмний?

Законодавчо не встановлено обмежень щодо використання суб’єктом господарювання наряду з апаратним програмного РРО.

Суб’єкт господарювання самостійно, виходячи з власних потреб, обирає вид РРО (програмний та/або апаратний) засобами якого має намір здійснювати реєстрацію розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

У разі, якщо суб’єкт господарювання приймає рішення використовувати програмний РРО замість апаратного, реєстрацію апаратного РРО необхідно скасувати. 

5. Як здійснюється програмування найменування товарів (послуг) через ПРРО?

Програмування найменування товарів (послуг) через ПРРРО здійснюється оператором (касиром) самостійно шляхом додавання таких товарів за допомогою самого програмного забезпечення або за допомогою імпорту раніше підготованого переліку номенклатури, який формується для кожного програмного забезпечення у окремому форматі згідно з інструкці

6. Де платник податків має змогу дізнаватися про зміни в законодавстві?

Про зміни в законодавстві, слідкувати за наданням роз'яснень, консультацій та іншої інформації платник податків має змогу в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі, де можливо передивитись «Запитання – відповіді з Бази знань», «Нормативні та інформаційні документи», «Останні зміни в законодавстві», «Письмові консультації» тощо.

7. Чи може підприємець подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування через «Електронний кабінет»?

За допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету підприємець має можливість направити до ДПС разом із супровідним листом у форматі pdf:

- заяву про застосування спрощеної системи оподаткування;

- розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування.

Інформацію щодо отримання та реєстрації заяви в ДПС можна переглянути у вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи - у вкладці «Відправлені документи».                                         

Бородянська ДПІ