Проблемні питання застосування ПРРО на «гарячій лінії» в Переяславі

У Переяславській ДПІ Головного управління ДПС у Київській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» за участю заступниці начальника Переяславської ДПІ Наталії Ведєрнікової на тему «Проблемні питання у застосуванні реєстраторів розрахункових операцій». Надаємо добірку актуальних питань та відповідей на них, що прозвучали під час гарячої лінії. 

Питання: Чи можна заяву про реєстрацію програмного РРО подати власноручно через Центр обслуговування платників?

Заява про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою №1-ПРРО може бути подана у електронній формі через Електронний кабінет або засобами Єдиного вікна подання електронної звітності. Після включення програмного реєстратора розрахункових операцій до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій він може використовуватись суб’єктом господарювання.

Питання: Яка послідовність дій має бути здійснена суб’єктом господарювання для реєстрації ПРРО?

Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати ПРРО, повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України.

Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі заяви, що подається у електронній формі через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.

Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.

Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, встановленим наказом Мінфіну від 06.06.2017 № 557. 

Питання: Чи може один суб’єкт господарювання реєструвати та застосовувати ПРРО поряд із класичними РРО?

Законодавчо не встановлено заборон та обмежень щодо застосування одним суб’єктом господарювання ПРРО поряд із класичними РРО. 

Питання: Чи буде змінюватися звітність у зв’язку з новаціями в сфері РРО?

Ні. Законодавством України у сфері використання реєстраторів розрахункових операцій будь-якої нової звітності ні для програмних РРО, ні для класичних РРО не передбачено.

Питання: Якщо помилково проведено суму розрахунків через ПРРО, яким чином виправити помилку?

Скасування суб’єктом господарювання помилково проведеної суми через програмний реєстратор розрахункових операцій здійснюється шляхом формування розрахункового документу повернення товару (фіскальний касовий чек видачі коштів) або шляхом сторнування попереднього чеку та проведення операції продажу повторно. 

Питання: Як проводити розрахунки через ПРРО, коли відключено електроенергію, та як складати Z-звіт?

Відповідно до «Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій», на період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій та фіскальним сервером проведення розрахункових операцій суб’єктом господарювання здійснюється в режимі офлайн, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером. Режим офлайн може тривати не більше 36 годин поспіль та не більше 168 годин протягом календарного місяця.

Після відновлення зв’язку ПРРО має бути автоматично переведений із режиму офлайн в режим онлайн обміну.

Якщо в період роботи ПРРО в режимі офлайн настав термін формування фіскального звітного чека (Z-звіт), то він має бути сформований після видачі останнього розрахункового документа за цю зміну та до формування Повідомлення про відкриття зміни ПРРО (форма № 3-ПРРО).

Тож при відключенні електроенергії ПРРО (у разі реєстрації з можливістю роботи в офлайн режимі) переходить в режим офлайн, суб’єкт господарювання (касир) формує Z-звіт та закриває зміну. Якщо ПРРО зареєстровано лише для роботи в режимі онлайн обміну, то суб’єкт господарювання (касир) чекає відновлення зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером.

Питання: Що таке «офлайн-режим» для застосування Програмного РРО?

Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що на період відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше 36 годин, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу. 

Питання: Чи відносяться до розрахункового документу фіскальній чек, який друкується через «Програмний РРО»?

Визначення розрахункового документу встановлено Законом України
від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг», згідно з яким:

розрахунковий документ –це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.