Розрахунокм загального мінімального податкового зобов’язання подається у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що юридичні особи – платники єдиного податку ІІІ та ІУ груп – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить, зокрема, одній юридичній особі є загальним мінімальним податковим зобов’язанням.     Мінімальне податкове зобов’язання щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, та мінімальне податкове зобов’язання щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулами наведеними у ст. 38 прим. 1 «Визначення мінімального податкового зобов’язання» Податкового кодексу України.

Особливості визначення загального мінімального податкового зобов’язання платників єдиного податку встановлено ст. 297 прим. 1 ПКУ.

Першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік.

Нагадаємо, що за 2022-2023 роки не нараховується та не сплачується загальне мінімальне податкове зобов’язання за земельні ділянки, розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії, тимчасово окуповані збройними формуваннями Російської Федерації та/або  засмічені вибухонебезпечними предметами, або на яких наявні фортифікаційні споруди – пільга передбачена Законом України від 15.03.2022 №2120.