Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що правовідносини у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) регулюються Податковим кодексом України, Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.
Обов’язок застосування РРО та/або ПРРО залежить не від форми розрахунків та/або наявності того чи іншого зареєстрованого КВЕД, а виникає виключно за наявності обставин, які супроводжують господарські операції суб’єкта господарювання, що чітко визначені законодавством, у тому числі нормами прямої дії Закону №265, якими встановлено загальні правила здійснення розрахунків.
Статтею 3 Закону № 265 встановлено Порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Законодавством України встановлено однакові вимоги щодо фіскалізації як готівкових, так і безготівкових розрахунків, які здійснюються за допомогою платіжних терміналів (POS-терміналів) та платіжних сервісів (еквайрингу), що використовують реквізити платіжних карток продавців товарів у мережі Інтернет та проводяться СГ всіх форм власності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, тому, обов’язок СГ застосовувати РРО/ПРРО, при отриманні оплати за товари (послуги), залежить не від форми оплати, а виникає відповідно до способу її здійснення.
Пунктом 2 ст. 9 Закону № 265 встановлено, що РРО/ ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при виконанні банківських операцій, тобто, якщо СГ надає покупцю для оплати за товар реквізити свого поточного рахунку в форматі IBAN Registry: 2009, NEQ, ДСТУ-Н 7167:2010, і покупець самостійно здійснює оплату з їх використанням (шляхом переказу коштів замовниками із поточного рахунку на поточний рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку, а також у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПКТС, який належить банку), то у такому випадку застосування РРО/ПРРО не є обов’язковим, оскільки оплата товарів буде відбуватися за допомогою різновиду банківських операцій.
Звертаємо увагу, що такий спосіб розрахунків має всі ознаки розрахункової операції та передбачає пільгу лише щодо застосування РРО/ПРРО, проте не звільняє від обов’язку вести облік товарних запасів за місцем їх реалізації.
Зазначений обов’язок передбачено положеннями п. 12 ст. 3 Закону № 265, та поширює свою дію лише на тих ФОП платників єдиного податку, які зареєстровані платниками податку на додану вартість, провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та півдорогоцінного каміння.
ФОП - платники єдиного податку зобов’язані вести облік товарних запасів за встановленою формою, відповідно до Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2021 року № 496 .
Отже, суб’єкти господарювання – ФОП платники ЄП ІІ-ІУ груп при реалізації технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів зобов’язані вести облік товарних запасів, незалежно від способу розрахунку (в готівковій чи безготівковій формі через установи банку: через свій поточний рахунок у форматі IBAN).
Залишаємось на зв’язку:
Комунікаційна платформа:
kyivobl.ikc@tax.gov.ua
Підписатись на сторінку Фейсбук ГУ ДПС у Київській області
https://www.facebook.com/tax.kyiv.oblast