Туристичний збір – місцевий збір

 Туристичний збір – це місцевий збір, кошти якого надходять винятково до місцевих бюджетів. 

Статею 268 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями   (далі – ПКУ) передбачено, що платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради про встановлення туристичного збору, та тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), тобто ті, хто отримує (споживає) послуги з тимчасового проживання. 

Податковий кодекс не передбачає іншого періоду проживання, ніж доба. У разі погодинного розміщення Збір розраховується для кожного проживаючого (платника Збору) з базою оподаткування – одна доба.

Базою справляння туристичного збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), сюди відносить:

·   готелі, кемпінги, мотелі, гуртожитки для приїжджих, хостели, будинки відпочинку, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, пансіонати та інші заклади готельного типу, санаторно-курортні заклади;

·   житлові будинки, прибудови до житлового будинку, квартири, котедж, кімната, садовий будинок, дачний будинок, будь-які інші об'єкти, що використовуються для тимчасового проживання (ночівлі).

Ставки туристичного збору встановлює своїм рішенням орган місцевого самоврядування за кожну добу тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі). Інформація, яку отримано від органів місцевого самоврядування і розміщається на сайті ДПС у рубриці «Ставки місцевих податків та зборів».

 У разі якщо до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування місцевих податків та/або зборів, Рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків та/або зборів, що є обов’язковими згідно з нормами ПКУ, такі податки та/або збори справляються виходячи з норм ПКУ із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування таких місцевих податків та/або зборів.

Тож органи місцевого самоврядування у 2024 році могли не приймати рішення про встановлення місцевих податків та зборів. У такому разі у 2025 році потрібно користуватись ставками минулого року.

Але згідно з пп. 12.3.8 ПКУ на період дії воєнного чи надзвичайного стану сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, мають право приймати рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів без застосування процедур, передбачених Законом №1160.