Податковий кодекс України встановлює прозорий і поетапний механізм примусового погашення податкового боргу платників податків. Розглянемо ключові положення ст. 95 ПКУ, які регулюють порядок таких дій.
Етап 1. Початок заходів щодо стягнення
Відповідно до п. 95.1 ПКУ, у разі виникнення податкового боргу контролюючий орган здійснює за платника податків заходи з його погашення:
· в першу чергу — за рахунок коштів платника (на рахунках, у готівковій формі);
· якщо їх недостатньо — шляхом продажу його майна, що перебуває у податковій заставі.
Важливо: стягнення коштів або продаж майна здійснюється не раніше ніж через 30 календарних днів після надсилання (вручення) платнику податкової вимоги (п. 95.2 ПКУ).
Етап 2. Стягнення коштів за рішенням суду
Згідно з п. 95.3 ПКУ, стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей, а також з рахунків у системі електронного адміністрування ПДВ здійснюється за рішенням суду.
Контролюючий орган звертається до суду з позовом про дозвіл на таке стягнення. Рішення суду є підставою для ухвалення контролюючим органом окремого рішення про примусове списання.
Окрім коштів, за рішенням суду контролюючий орган може ініціювати продаж майна платника з податкової застави.
Етап 3. Стягнення готівки за рішенням суду
П. 95.4 ПКУ окремо передбачає, що за рішенням суду стягнення може здійснюватися також за рахунок готівкових коштів платника. Порядок такого стягнення визначає Кабінет Міністрів України.
Вилучена готівка вноситься до банку в день стягнення для перерахування до бюджету (або — на єдиний рахунок чи до СЕА ПДВ), як передбачено абз. 1 п. 95.5 ПКУ.
Етап 4. Стягнення без звернення до суду — за деклараціями платника
Особливий спрощений порядок діє у разі, якщо борг виник через несплату зобов’язань та/або пені, визначених самим платником у деклараціях чи уточнюючих розрахунках (абз. 2 п. 95.5 ПКУ).
У такому разі стягнення коштів (як з рахунків/електронних гаманців, так і готівки) здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу — без звернення до суду, якщо:
· борг не сплачено протягом 90 календарних днів після граничного строку сплати;
· немає непогашеного зобов’язання держави перед платником (або таке зобов’язання менше за суму боргу).
Якщо таке зобов’язання держави є, стягнення проводиться в межах різниці між боргом і сумою зобов’язання.
Важливо знати:
· Рішення про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців (абз. 4 п. 95.5 ПКУ) є вимогою стягувача до боржника, яка підлягає негайному та обов’язковому виконанню у платіжній системі.
· Рішення про стягнення готівки вручається платнику і є підставою для вилучення готівкових коштів.
Від моменту виникнення податкового боргу до можливого примусового стягнення завжди існує встановлена законом процедура: попередження у вигляді податкової вимоги, визначені строки, чіткі правила для стягнення — як за рішенням суду, так і без суду у спрощених випадках. Вчасне виконання податкових зобов’язань — найкращий спосіб уникнути таких наслідків.