Податковий запит: коли контролюючий орган може надіслати його?

Податковий контроль — важливий інструмент забезпечення прозорості та дисципліни у сфері оподаткування. Одним із його елементів є письмовий запит контролюючого органу щодо надання інформації та документів. Такий запит є офіційним документом і має бути обґрунтованим відповідно до вимог п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Що таке запит податкового органу?

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що це звернення контролюючого органу до платника податків або іншого суб’єкта інформаційних відносин з вимогою надати конкретну інформацію та документи, необхідні для виконання завдань податкової служби.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і має містити:

· підстави для його надсилання з посиланням на конкретні факти (п. 73.3 ПКУ);

· перелік запитуваної інформації та документів;

· посилання на законодавчі норми.

Коли податкова може надіслати запит?

Письмовий запит контролюючого органу про надання інформації може бути направлений платнику податків або іншому суб’єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1. виявлення ознак порушень. За результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, що можуть свідчити про порушення податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері фінансового моніторингу (запобігання легалізації доходів, фінансування тероризму, зброї масового знищення тощо). У запиті обов’язково мають бути зазначені відповідні факти;

2. контроль трансфертного ціноутворення. Для перевірки дотримання принципу «витягнутої руки» під час здійснення контрольованих операцій (відповідно до ст. 39 ПКУ) або для визначення рівня звичайних цін у передбачених випадках;

3. недостовірність у деклараціях. Виявлено помилки або суперечності у поданій податковій декларації;

4. наявність скарг від контрагентів, зокрема щодо:

- ненадання податкової накладної покупцю;

- помилок у її заповненні (обов’язкові реквізити згідно з п. 201.1 ст. 201 ПКУ);

- порушення строків реєстрації накладних або розрахунків коригування в ЄРПН;

- ненадання або порушення порядку оформлення акцизної накладної.

5. проведення зустрічної звірки. Запит може бути надіслано у рамках здійснення зустрічної звірки;

6. помилки у звітах фінансових агентів. Виявлено недостовірність у звітах про підзвітні рахунки (у тому числі за стандартом CRS), або подання даних про незадокументовані рахунки, або недостовірних відомостей власником рахунку.

7. повідомлення від іноземного компетентного органу. Надійшло повідомлення від органу юрисдикції, з якою укладено міжнародний договір, щодо помилок або порушень з боку фінансового агента чи його клієнта, зокрема в межах Угоди FATCA або стандарту CRS (у т.ч. згідно з підпунктом 39-3.6 ст. 39-3 ПКУ).

8. запит від іноземної податкової служби. Отримано запит на підставі міжнародного договору про обмін податковою інформацією, а необхідна інформація відсутня у контролюючого органу.

9.  інші випадки, передбачені Податковим кодексом України.

Як правильно реагувати на запит?

Згідно з п. 73.3.3 ПКУ, платник податків зобов’язаний:

·  надати відповідь протягом 15 робочих днів з наступного дня після отримання запиту;

·  у разі зустрічної звірки — протягом 10 робочих днів;

· надавати як інформацію, так і документи на її підтвердження (у разі вимоги).

Надсилання відповіді здійснюється у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ — зокрема, через електронний кабінет платника або поштовим відправленням з описом вкладення.