Хто не може бути платником єдиного податку четвертої групи: ключові обмеження для агросектору

Четверта група єдиного податку — це податковий режим, створений для підтримки сільськогосподарських товаровиробників. Проте не всі суб’єкти господарювання, навіть аграрного профілю, можуть скористатися цим спрощенням. Податкове законодавство чітко окреслює перелік винятків, які виключають можливість перебування у цій групі.  Головне управління ДПС у Київській області пропонує розглянути детальніше, хто і за яких умов не має права обирати четверту групу.

Не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи ті суб’єкти господарювання, в яких понад 50% доходу від реалізації власної сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки припадає на:

· реалізацію декоративних рослин,

· продаж диких тварин і птахів,

· торгівлю хутром і виробами з нього (крім хутрової сировини).

Винятком є лише зрізані квіти, вирощені на власних або орендованих сільськогосподарських угіддях, а також продукти їх переробки.

Також не мають права на четверту групу підприємства, діяльність яких відповідає наступним класам КВЕД:

· 01.47 – розведення свійської птиці,

· 01.49 – розведення та вирощування перепелів і страусів,

· 10.12 – виробництво м’яса свійської птиці.

Іще одне обмеження стосується виробництва підакцизних товарів. У загальному випадку такі суб’єкти не можуть бути платниками четвертої групи. Водночас передбачено кілька винятків:

·  виноматеріали, виготовлені на підприємствах первинного виноробства для подальшої переробки або експорту;

· вина та напої медові, виготовлені малими виробниками виключно з власної сировини, або з придбаної, що має українське походження;

·  електрична енергія, вироблена з відновлюваних джерел або когенераційними установками, якщо дохід від її реалізації не перевищує 25% загального доходу підприємства.

Отже, перш ніж подавати заяву на спрощену систему четвертої групи, уважно проаналізуйте свою діяльність, джерела доходів та коди КВЕД. Дотримання критеріїв — це не лише вимога законодавства, а й запорука стабільного функціонування вашого бізнесу без ризику втрати статусу платника єдиного податку.

Більш розлого читайте в пункті 291.5-1 статті 291 Податкового кодексу України.